Вагініт: Симптоми, Лікування та Причини

Вагініт – що це?

Вагініт – це запалення слизової оболонки піхви. Хвороба супроводжується дуже неприємними симптомами – свербінням, різьбою, болем, специфічними виділеннями. Якщо не розпочати лікування вчасно, запальний процес може перейти на шийку матки, порожнину матки, яєчники та маткові труби. У занедбаному вигляді це загрожує спайковим процесом, який спричиняє безпліддя та позаматкову вагітність.

Щоб не допустити ускладнень, потрібно звертатися до гінеколога негайно за перших проявів дискомфорту або підозрілих виділень. Вчасно захоплений кольпіт (вагініт) лікується швидко і для досягнення ефекту досить легкої консервативної терапії.

Види захворювання

Вагініт найчастіше виникає у жінок дітородного віку, які ведуть статеве життя. Цей діагноз серед них один із найпоширеніших - приблизно 60% жінок 18-50 років стикалися з цим. Розрізняють два види захворювання – специфічний та неспецифічний вагініт.

Специфічне запалення піхви викликають збудники ЗПСШ - хламідії, гонококи, мікоплазми, уреаплазми, віруси ВПЛ та герпесу. Також причиною специфічного вагініту може стати кандидоз - бурхливе розмноження умовно-патогенної мікрофлори піхви, що буває при загальному ослабленні імунітету. Специфічний вагініт може супроводжуватись симптомами, характерними для конкретної інфекції – як правило, це певний тип виділень. Однак у будь-якому випадку для діагностики пацієнтці призначаються аналізи – тільки за їхніми результатами стає зрозумілим, ніж лікувати вагініт.

Неспецифічна форма захворювання розвивається через дисбаланс вагінальної мікрофлори. Ослаблення природного захисного бар'єру може спровокувати бурхливе розмноження ентерококів, стафілококів та інших хвороботворних бактерій. Неспецифічний вагініт можуть спричинити:

• прийом антибіотиків без компенсації пробіотиками. Це призводить до розвитку дисбактеріозу, який у свою чергу створює ідеальні умови для розмноження патогенної флори;
• механічні пошкодження;
• так званий алергічний вагініт – реакція на засоби інтимної гігієни або засоби контрацепції;
• гормональний збій.

Підступність цієї форми захворювання на тому, що неспецифічний вагініт частіше протікає безсимптомно, у хронічній формі, тоді як специфічна форма хвороби проявляється у гострій формі.

Гострий вагініт - це форма хвороби з яскраво вираженими симптомами та швидким розвитком. Найчастіше гострий вагініт виникає на тлі зараження збудниками ЗПСШ. При своєчасному зверненні до лікаря хвороба лікується швидко.

Іноді виникає підгостра форма захворювання. При ній симптоми виражені негаразд яскраво. Така форма розвивається через неправильне лікування або його відсутність.

Хронічний вагініт може давати себе знати нетиповими виділеннями, інші симптоми відсутні. Хвороба може тривати до двох місяців. Така форма розвивається найчастіше і натомість дисбактеріозу.

Симптоми вагініту

Симптоми запалення піхви проявляються таким чином:

• біль, різь і свербіж у сфері зовнішніх статевих органів;
• біль та тяжкість внизу живота;
• різь при сечовипусканні, особливо якщо вагініт супроводжується циститом;
• нетипові виділення із неприємним запахом;
• у гострій формі – підвищення температури;
• загальна слабкість та нездужання;
• болючі відчуття при статевому акті;
• дратівливість, порушення сну тощо.

Чим гостріше протікає хвороба, тим більше симптомів і яскравіше вони виражені.

Причини розвитку вагініту

Вагініт завжди розвивається через порушення мікрофлори піхви. Це може бути як потрапляння чужорідної флори, у тому числі збудників ЗПСШ, так і розмноження умовно-патогенної флори при дисбактеріозі. Запальний процес може розвинутись і без інфекції – наприклад, у разі травми чи опіку.

Порушення вагінальної мікрофлори буває з таких причин:

• незахищений статевий акт;
• недостатня інтимна гігієна;
• купання у водоймах та громадських басейнах;
• прийом антибіотиків без супроводу їх пробіотиками.

Діагностика вагініту

Ознаки вагініту видно вже на візуальному огляді пацієнтки на кріслі. Крім цього, лікар вислуховує скарги пацієнтки та вивчає її анамнез. Для уточнення причин запального процесу призначаються лабораторні аналізи.

Під час діагностики гінеколог звертає особливу увагу характер виділень при вагініті. Колір, консистенція, кількість та запах можуть вказувати на конкретну специфіку захворювання.

Значення має і стан слизової оболонки зовнішніх статевих органів - це говорить про форму перебігу хвороби, як і загальний стан пацієнтки. Зокрема, при хронічній формі запалення слизової оболонки піхви може і не бути, а сама пацієнтка може почуватися задовільно. У цьому випадку необхідно здати аналізи, щоб поставити точний діагноз та призначити відповідну терапію.

Для діагностики вагініту використовуються такі лабораторні методи:

• бактеріоскопія на дослідження виділень. Це дозволяє побачити під мікроскопом збудників хвороби, але такий метод не дає 100% точності;
• бактеріологічний посів відрізняється більшою точністю у визначенні збудника хвороби, проте дослідження потребує 4-5 днів;
• ПЛР-тест проводять на підтвердження чи виключення вірусних інфекцій (герпес, вірус папіломи людини).

Лікування вагініту

Щоб розуміти, як лікувати вагініт, слід з'ясувати причину розвитку хвороби. Специфічний та неспецифічний вагініт лікуються по-різному. Більше того, кожен конкретний збудник, якщо йдеться про специфічну форму хвороби, має власний протокол лікування. Залежно від типу збудника можуть бути призначені антибактеріальні препарати або лише симптоматичне лікування, якщо йдеться про вірусну інфекцію.

Тому до кожної пацієнтки гінеколог практикує індивідуальний підхід. Найважче проходить лікування вагініту змішаної форми. В цьому випадку необхідно, з одного боку, відновити мікрофлору, з іншого – не допустити ускладнень та поширення збудника по всій репродуктивній системі. Крім цього, недостатнє лікування здатне провокувати повторні рецидиви. У цьому випадку лікування пацієнтки може тривати на місяці.

Що стосується лікування алергічного вагініту, то насамперед лікар з'ясовує, який саме засіб із тих, що застосовувала пацієнтка, міг стати причиною алергічної реакції. Для зняття симптомів призначаються антигістамінні засоби, а для з'ясування причин алергії можуть призначатися алергопроби.

Ускладнення при вагініті

Небезпека вагініту – у його ускладненнях. Особливо це стосується специфічної форми хвороби. Інфекція може поширюватися далі, викликаючи запальний процес у матці, маткових трубах та яєчниках. А це здатне не лише призвести до безпліддя, а й серйозно підірвати здоров'я жінки.

Особливо небезпечний кольпіт (вагініт) для вагітних жінок: це захворювання може загрожувати викиднем, передчасними пологами та післяпологовим ендометритом. У свою чергу, ендометрит у тяжкій формі – показання для гістеректомії. Інфекційний (специфічний) вагініт небезпечний і для дитини – зараження навколоплідних вод може серйозно нашкодити її здоров'ю.

Потрапляння інфекції до сечового каналу може стати причиною циститу та пієлонефриту. Це частіше трапляється при безсимптомному перебігу хвороби, коли жінка навіть не підозрює, що хвора, і думає, що це не ускладнення, а самостійне захворювання, яке виникло через переохолодження.

Профілактика вагініту

Щоб уникнути такої неприємної хвороби, як вагініт, рекомендується:

• суворо дотримуватись правил особистої інтимної гігієни, особливо під час менструації - у цей період жіноча репродуктивна система найвразливіша;
• не нехтувати бар'єрною контрацепцією (презервативом), особливо, якщо є сумніви у партнері;
• регулярно відвідувати гінеколога – на профілактичному огляді може бути виявлено безсимптомне захворювання;
• якщо ви проходите курс антибактеріальної терапії, обов'язково уточніть у лікаря, чи потрібно приймати пробіотики, щоб не розвинувся дисбактеріоз;
• одягатися відповідно до сезону, не сидіти на холодній поверхні і в цілому уникати сильного переохолодження.